чому черчілль наполягав на відкритті другого фронту на балканах

чому черчілль наполягав на відкритті другого фронту на балканах

Он стремился преградить путь красной армии на балканы, не допустить здесь роста демократических движений, укрепить позиции англии в средиземном море, сохранить ее господство на ближнем востоке.

Но ещё раньше черчилль задумал бросок на балканы. После капитуляции итальянской армии на всё огромное балканское побережье прикрывали крохотные германские отряды. Надо сказать, что в британской армии не было репрессий и её возглавляли выдающиеся умы. Черчилль писал американцам всхлипывая. «после капитуляции италии мы отправили небольшие части из египта на некоторые греческие острова, в особенности на остров кос, где имеется аэродром, и на лерос, который представляет собой укрепленную итальянскую военно - морскую базу с мощными стационарными батареями. Предлагая балканскую стратегию, черчиль настойчиво и упорно не хотел открывать второй фронт в европе, нарушая тем самым принятые обязательства. Выступая за балканский вариант, черчиль руководствовался не военными, а политическими целями. В его план входило не дать советским войскам захватить балканы с надеждой создать там прогнившие феодально - монархические и буржуазные режимы. Черчиль так же рассчитывал, что выступая на второстепенных рубежах, он сохранит силы армии англии для дальнейшей борьбы с германией. Черчиль при поддержке сша хотел создать балкано - дунайскую федерацию - блока балканских и придунайских стран, направленного против ссср. Настойчиво выступая за “балканский вариант” открытия второго фронта, черчилль руководствовался не военными, а политическими соображениями. “всякий раз, когда премьер - министр настаивал на вторжении через балканы, – говорил ф. Рузвельт своему сыну эллиоту, – всем присутствовавшим было совершенно ясно, чего он … хочет. “балканская стратегия” вела к затягиванию войны, к увеличению потерь в войсках антифашистской коалиции. Балканская авантюра черчилля. Конечно, такие планы у него имелись, и они были связаны с намерением в соответствующий момент выйти наперерез красной армии, закрыв ей дальнейшее продвижение на запад. Поскольку этот замысел провалился, черчилль стал потом уверять, будто ничего подобного вообще не существовало. В своих мемуарах он по разным поводам возвращается к этой проблеме, говоря, будто его неправильно поняли. Наступом на балканах черчілль хотів підмінити відкриття другого фронту в західній європі. У зв язку з цим показовою є бесіда черчілля з радянським послом у лондоні і. Майським у листопаді 1942 р. Малюючи блискучі перспективи проникнення союзників на балкани. Можливість знищити румунську нафту, ліквідувати кліку царя бориса в болгарії, вивести з війни румунію і угорщину, черчілль вигукнув. «ось це і буде другий фронт у 1943 р. «кожного разу, коли прем єр - міністр наполягав на вторгненні через балкани, — розповідав після чергового засідання президент рузвельт своєму синові, — всім присутнім було зрозуміло, чого він насправді хоче.

Відкриття другого фронту в європі черчілль дав зрозуміти, що військове керівництво не бачить можливості наступу на окуповану францію найближчим часом, оскільки спроба наявними силами зламати потужну оборону узбережжя та подолати опір значних сил вермахту може обернутися кровопролитною поразкою. У воєнному плані йшлося про висадку в нормандії, призначену на 1 травня 1944 р. Черчілль, як і раніше, наполягав на одночасному проведенні операції на балканах, але натрапив на рішуче заперечення сталіна, якого підтримав рузвельт. Как, наверное, знают многие среди тех, кто интересовался историей второй мировой войны, уинстон черчилль тяготел к тому, чтобы осуществлять вторжение в европу не через северную францию, а через балканы. Как известно, на балканах союзники так и не высадились, но среди любителей рассматривать альтернативные варианты истории, такую ситуацию рассматривают часто. Черчілль наполягав, щоб другий фронт у європі був відкритий на балканах. Рузвельт заперечував проти цього. • визвольна місія червоної армії в європі • відкриття другого фронту в західній європі • міжсоюзницькі конференції • розпад фашистського блоку • воєнні дії в західній європі. Визвольна місія червоної армії в європі. 1944 рік — рік десяти вирішальних ударів червоної армії й відкриття другого фронту союзників у західній європі. Час розплати з фашистською німеччиною, її остаточної поразки. Відтоді, як срср у ході війни став членом антигітлерівської коаліції, й. Сталін наполягав на відкритті другого фронту.

Рузвельт пояснювали зволікання тим, що будь - яка спроба висадити війська в західній європі без належної підготовки може призвести до зайвих втрат. • другий фронт — воєнні дії сша, великої британії та їхніх союзників проти німеччини в західній європі в 1944 - 1945 рр. Сша воювали переважно на тихому океані проти японії, а велика британія — в африці й азії. Наступ на балканському напрямку мав не стільки військове, скільки політичне значення. Черчілль заочно змагалися за домінування на балканах після війни. Основним питанням було відкриття другого фронту в європі. Сторони домовилися відкрити другий фронт, розпочавши наступ з нормандії та півдня франції не пізніше 1 травня 1944 р. Йшлося також про налагодження контактів між штабами трьох держав. Таким чином, план черчілля про висадку союзницьких військ на балканах було відхилено. Москва виборола собі право на врегулювання балканських проблем після закінчення війни. Сталін наполягав встановити кордон по лінії керзона, аргументуючи це тим, що українські території повинні належати україні, а білоруські — білорусії. Усупереч позиції черчілля, який наполягав на одночасному проведенні військової операції на балканах, було прийнято остаточне рішення про відкриття другого фронту у травні 1944 року висадкою десанту в нормандії. Разам з тим військові дії союзників були узгоджені за термінами й цілями. Розглядаючи проблему майбутнього устрою світу, потрібно насамперед з ясувати витоки цього питання, яке в практичній площині розглядалося на тегеранській конференції. Відкриття другого фронту в західній європі. Сша велика британія канада вільна франція австралія нова зеландія бельгія військо польське на заході королівство греція нідерланди норвегія чехословаччина. Черчилль з цього приводу не мав жодних сумнівів. Він наполягав на продовженні бойових дій у 1943 році на середземномор ї, й навіть не допускав думки про вторгнення на континент. Він відстоював перед президентом свою думку.

В касабланці прийнято два головних рішення. Після відповідної підготовки союзні війська, не наражаючись на серйозний опір, 10 липня почали наступ у сицилії, потім перейшли на континент. італія капітулювала, але бої з німецькими військами тривали; б) рузвельт і черчілль домовилися вести воєн. Так відбулося відкриття другого фронту.

Тільки в ніч на 6 червня на основні позиції противника 1186 англійських бомбардувальників скинули 5267 тонн бомб, а 1083 американських - 1763 тонн. У висадці повітряно - десантних військ брали участь 2395 літаків і 847 планерів. Таким чином срср домігся поставленої сталіним мети - утвердився на балканах і дунаї, чого так побоювався черчілль. На півночі європи наприкінці жовтня радянські війська вступили на територію норвегії. Німецьке командування в кінці 1944 р. Підготувало значний контрнаступ на західному фронті в районі арденн. У разі успішного наступу керівництво фашистської німеччини сподівалося на переговори з союзниками про сепаратний мир. Отказ от открытия второго фронта в северо - западной франции в 1942 г. Вызвал горячую дискуссию в политических и военных кругах сша и великобритании. В то же время черчилль рассчитывал, что высадка западных союзников на балканском полуострове крупными силами побудит турцию к вступлению в войну с германией. Балканская стратегия у.

Для того чтобы понять характер и особенности политики англии в отношении югославии во время второй мировой войны, остановимся подробнее на балканской стратегии у.

Причем необходимо отметить, что в современной историографии проблема практически не нашла серьезного комплексного освещения. Авторы, вне зависимости от своих убеждений и пристрастий, часто просто ограничиваются упоминанием о том, что у британского премьера у.

Черчилля, который фактически определял дипломатический курс великобритании в годы войны, были планы относительно балкан. Після гострих дискусій було ухвалене рішення про відкриття другого фронту в західній європі через ла - манш не пізніше травня 1944 р. Союзні війська мали висадитись у франції (черчілль наполягав на балканах). На тегеранській конференції обговорювалася й доля післявоєнної німеччини. Союзники наполягали на її поділі, сталін не погоджувався. Дискусійним залишалося питання про майбутні кордони польщі. Однак рішення з цього питання не було прийнято. Тому він наполягав, щоб другий фронт було відкрито на балканах. Наступаючи із греції, війська союзників могли б першими ввійти до болгарії, румунії та угорщини. Не менше лякав черчілля можливий розпад британської імперії, яка займала разом із колоніями чверть земної суші. До речі, зберегти після війни французькі колонії прагнув і де голль. А рузвельт не приховував, що хоче розпаду колоніальної системи.